- жваво
- —————————————————————————————жва́воприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
жваво — Присл. до жвавий … Український тлумачний словник
шуміти — I млю/, ми/ш; мн. шумля/ть; недок. 1) Видавати, утворювати шум (див. шум I 1)). || чим, об що. Створювати шум (про листя дерев). Шумить гай. 2) перен. Проходити жваво, бурхливо (про життя, молодість і т. ін.). 3) перен., розм. Багато, голосно,… … Український тлумачний словник
алегро — муз. 1) присл. Швидко, жваво (про темп виконання музичного твору). 2) невідм., с. Назва музичного твору або його частини, що виконується в такому темпі. 3) У класичному танці – швидка частина па де де, па де труа або масовий заключний танець … Український тлумачний словник
басувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (про коней). || Баско, жваво їхати верхи; гарцювати. 2) перен. Бігати підскакуючи, стрибати … Український тлумачний словник
вищебетати — бечу, бечеш, док., вищебе/чувати, ую, уєш, недок., розм. 1) Щебетати, співати на всі лади (про птахів). 2) перен., жарт. Говорити дзвінко, жваво (переважно про жінок і дітей) … Український тлумачний словник
віваче — муз. 1) ч., невідм. Жвавий темп, більш швидкий, ніж алегро, але повільніший, ніж престо. 2) присл. Жваво … Український тлумачний словник
гасати — а/ю, а/єш, недок., розм. Жваво бігати в різних напрямах. || Метушливо переміщатися в різних напрямах (на конях, машинах і т. ін.). || перен. Не затримуватися на одному місці, бувати в різних місцях … Український тлумачний словник
запліснявіти — іє і рідко заплісні/ти, і/є, док. Вкритися пліснявою. || перен. Перестати жваво реагувати на що небудь, зробитися байдужим, отупіти … Український тлумачний словник
меткий — а/, е/. 1) Швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний. || Про рухи такої людини, її руки і т. ін. || Який жваво і спритно рухається; рухливий (перев. про тварин). || Який швидко бігає; прудкий. Меткий на вигадки. 2) Який енергійно і … Український тлумачний словник
палкий — а/, е/. 1) Який добре горить, швидко займається. 2) Який має дуже високу температуру і виділяє багато тепла; жаркий, палючий. || перен. Про дуже яскраву барву (перев. червону і жовту). Палкий день. 3) перен. Який має надзвичайно гарячий… … Український тлумачний словник